Хоча нікому
не вдалося знайти жодного з перших фільмів, знятих у Львові, за інформацією в
пресі, спеціалізованій літературі та рекламних випусках встановленими є їхні
назви та прізвища творців. Першим сюжетним фільмом львівської тематики
вважається фільм невідомого автора «У
львівській кав’ярні», якій був вперше показаний у липні 1897 р.
Фільми в ті
часи, зазвичай, були короткохвилинними, сюжети висвітлювали актуальні події, як
от урочистості відкриття пам’ятника Адамові Міцкевичу, яке відбулося 30 жовтня
1904 р. Але були й спроби художнього кіно («Повернення
тата», 1910 р.).
У міжвоєнний
період тематика дещо збагачується: «Тамара
(Захисники Львова)» (1919 р.), «Перші
гонки» (1928 р.), «Місто Львів»
(1929), «Генеральна репетиція» (1932 р.) про те, як працює
львівський театр, та ін.
Провідний
режисер львівської групи «Авангард» Вацлав Радульський у 1934 р. зробив фільм «Рах-цях-цях», який показує стиль життя
львівських передмість Замарстинова та Клепарова.
Буде краще / Będzie lepiej
1936
Виробництво: студія «Фенікс», Варшава
Режисер: Міхал Вашинський
Сценарій: Емануель Шлехтер, Людвік Старський
Оператор: Альберт Веверка
Продукція: Зигмунт Майфлауер
Актори: Генрик Вогельфангер, Казімєж Вайда, Александр Жабчинський, Антоні Фертнер.
Музика: Генрик Варс
Перший з
трьох легендарних довоєнних фільмів за участю двох постійних персонажів
розважальних передач Польського радіо Щепка і Тонька, надзвичайно популярних не
тільки у Львові. Коли починалися радіопрограми з їх участю, вулиці порожніли, а
їхні пісні стали одним з брендів ретро Львова.
Волоцюги / Włóczęgi
1939
Режисер:
Міхал Вашинський
Сценарій:
Конрад Том, Емануель Шлехтер
Оператор:
Альберт Веверка
Актори: Генрик
Вогельфангер, Казімєж Вайда, Станіслав Волінський, Гелена Гроссувна
Музика: Генрик
Варс
Зворушлива,
весела, повна дотепних жартів і гегів стрічка, де в ролі головних героїв знову
виступали «зірки» програм львівського радіо Щепко і Тонько. Завдяки цим
персонажам в історії сучасної Попелюшки, дівчинки-знайди, навколо якої
розгортається сюжет, багато гумору вулиць міжвоєнного Львова. Фільми з їх
участю стали найбільшими хітами передвоєнних років, а пісні Емануеля Шлехтера з
цих фільмів досі можна назвати візитними картками Львова. Пісню «Тільки у
Львові» на українську мову переклав Віктор Морозов.
Львів / Lwów
1939, Варшава
Документальний
фільм про Львів, який відтворює атмосферу передвоєнного Львова, дає можливість
побачити життя львівських вулиць.
Єврейське життя у Львові
1939
Виробництво:
Іцхак Госкінд, Лабораторія «Сектор», Варшава
Режисер Сол
Госкінд
Оператор:
Вацлав Казьмєрчак
Текст: Ашер
Лернер
Це одна з
частин фільму, що складається з шести самостійних фрагментів, про єврейські
громади в польських містах:
«День у
Варшаві»
«Єврейське
життя у Бялостоці»
«Єврейське
життя у Кракові»
«Єврейське
життя у Лодзі»
«Єврейське
життя у Львові»
«Єврейське
життя у Вільні»
Ці стрічки
встигли зафіксувати буквально останні місяці, тижні, дні життя єврейських
громад Європи, які були знищені Другою світовою війною.
Серце батяра / Serce batiara
1939
Режисер:
Міхал Вашинський
Сценарій:
Конрад Том, Емануель Шлехтер
Оператор:
Альберт Веверка
Актори: Генрик
Вогельфангер, Казімєж Вайда
Фільм був
закінчений у серпні 1939 р., у вересні мав відбутися прем’єрний показ у Варшаві. Під час бомбардування
Варшави плівка загинула. Від фільму залишилася тільки вже записана на платівку
пісенька «Серце батяра» на слова Емануеля Шлехтера. Е.Шлехтер залишався в
окупованому Львові. У 1943 р. він загинув під час ліквідації львівського гетто,
розділивши долю 130-тисячної єврейської громади Львова. Вже після війни товариш
Е.Шлехтера Віктор Будзинський, режисер львівського радіо та його розважальних
програм, додав до слів пісні свої слова на честь захисників Львова.
За матеріалами: Галицька брама №9-10 2011
No comments:
Post a Comment